Конфлікт між Індією та Пакистаном з використанням дронів: Нова ера безпілотної війни в Південній Азії
9 травня 2025 року Індія звинуватила Пакистан у проведенні дронових та ракетних атак на три військові бази на індійській території та на території, що контролюється Індією в Кашмірі. Цей інцидент знаменує собою значне загострення тривалої суперечки між двома державами. Пакистан спростував ці звинувачення, заявивши, що збив 25 індійських дронів. Обидва ядерні сусіди дедалі частіше використовують безпілотні системи у цій нестабільній прикордонній боротьбі, про що свідчать звіти BBC.
Технологія дронів сприяє тактичним змінам
Дрони стали вирішальними активами у цій конфронтації. Індія використовує безпілотники Harop і Heron, виготовлені в Ізраїлі, для точкових ударів і розвідки. Harop є безпілотним літальним апаратом, що затримується над ціллю, здатним автономно виявляти та вражати цілі, в той час як Heron пропонує високоякісні можливості спостереження з дальністю до 300 км і максимальною висотою 7 000 м. Більш того, Індія уклала угоду на 4 мільярди доларів США для придбання 31 дронів MQ-9B Predator, які можуть виконувати 40-годинні місії на висоті 12 000 м, що свідчить про значне підвищення її ударних можливостей. У відповідь Пакистан експлуатує диверсифікований флот дронів, що включає китайські CH-4, турецькі Bayraktar Akinci та місцеві Burraq, загалом понад 1 000 безпілотних літальних апаратів. Як зазначив Яхара Матісек, професор Військового коледжу США, “залежність Пакистану від турецьких і китайських платформ підкреслює постійну гонку озброєнь.”
Стратегічні імплікації безпілотної війни
Дрони дозволяють обом країнам здійснювати операції на відстані, зменшуючи ризики, пов’язані з пілотованими літальними апаратами, і істотно знижуючи політичний поріг для дій. Матісек зазначив: “Дрони знижують політичний та операційний поріг для дій, пропонуючи можливості для спостереження та ударів, одночасно намагаючись зменшити ризики ескалації.” Однак інциденти з падінням дронів або засліпленням радарів можуть стати моментами спалахів напруженості. Тактики масових дронів Індії, що спрямовані на перевантаження ППО, контрастують з використанням Пакистаном дронів “вірний напарник”, які взаємодіють з пілотованими літальними апаратами. Ця подвійна роль—ціленаправленість і активація системи оборони ворога—перетворює дрони на мультиплікатори сили, про що свідчить досвід України, хоча конфлікт між Індією та Пакистаном поки що не став таким, що базується на дронах.
Операційні та регуляторні виклики
Суттєві втрати в конфлікті важко прийняти: Пакистан повідомляє про 36 загиблих і 57 поранених внаслідок ударів Індії, тоді як Індія згадує про 16 загиблих серед цивільних осіб через обстріли з боку Пакистану. Безпілотники надають можливість уникати відповідальності; Пакистан стверджує, що нейтралізував індійські дрони Harop, застосувавши контрзаходи. Регуляторні прогалини в безпілотних війнах множать ці виклики, дозволяючи обом державам експлуатувати правову неоднозначність, пов’язану з безпілотниками. Маној Джоші, індійський військовий аналітик, пояснив: “Використання дронів замість пілотованих літаків чи важких ракет є варіантом військових дій нижчого рівня,” але попереджав: “Це може бути лише початком більшого конфлікту.
Тенденції галузі та перспектива на майбутнє
Посилення конфлікту між Індією та Пакистаном у використанні дронів підкреслює зростаючу роль безпілотних літальних апаратів у сучасній війні, де міні-боєприпаси та тактики зграї переосмислюють військові стратегії. Інвестиції Індії в високоякісні дрони, такі як MQ-9B, в поєднанні з різноманітним та економічним флотом Пакистану вказують на відмінність військових підходів. Матісек підкреслив: “Країна, яка опанує безпілотну війну, не лише спостерігатиме бойове поле—вона контролюватиме його”. Коли світові держави закликають до стримування, еволюція цього конфлікту буде залежати від того, чи дрони залишаться контрольованим військовим інструментом, чи знаменуватимуть собою передумови до більш широких конфліктів з великими економічними та геополітичними наслідками для стабільності Південної Азії.
Фото надані India Today / X
